Львів і міжнародне право

Історичні передумови

На початку 19 ст. багатоетнічна Східна Галичина, яка, в той час, входила до складу Австро-Угорської Імперії, була місцем співжиття багатьох народів, зокрема українців (які в той час використовували самоназву «русини»), поляків, євреїв та німців. Львівський університет перетворився на найважливіший науковий центр в Галичині і один із ключових в Австро-Угорщині.

У міжвоєнний період 1919-1939 рр. Львів, який увійшов до складу Польщі, став унікальним середовищем в якому сформувалася ціла когорта дослідників міжнародного права які зробили непересічний вклад в його розвиток. Такі видані вчені як Густав Рошковський (1847-1915), Людвік Ерліх (1889-1968), Еміль-Станіслав Раппапорт (1877-1965) та інші викладали право у Львівському університеті (до 1939 р. – Університет Яна ІІ Казимира). Випускниками юридичного факультету Львівського університету, в той час, стали такі майбутні зірки міжнародного права як Герш Лаутерпахт (1897-1960) – один із засновників сучасної доктрини прав людини, Рафал Лемкін (1900-1959) – автор поняття «геноцид» та один з авторів Конвенції ООН проти геноциду, Манфред Ляхс (1914-1993) – багаторічний суддя та голова Міжнародного Суду ООН та Луї Сон (1914-2006) – професор Гарвардського університету, один з авторів статуту Міжнародного Суду ООН.

 

Львів і міжнародне право_Лемкін         Львів і міжнародне право_Лаутерпахт

Рафал Лемкін                                                                 Герш Лаутерпахт

Однак, в ході радянської на нацистської окупації Галичини ціле покоління науковців Львівського університету було звільнене, ув’язнене або-ж знищене, а ті хто вцілів були змушені емігрувати. До моменту здобуття Україною незалежності у 1991 р., пам’ять про видатних науковців австро-угорського періоду була практично повністю витерта з радянської та української історії. Наукові дослідження щодо історії міжнародного права в Львові станом на початок ХХІ ст. практично всі належали авторству польських науковців.

 

Протягом останніх десяти років ситуація докорінно змінилася. З’явилася ціла низка досліджень, присвячених історії міжнародного права та прав людини у Львові, авторства як українських науковців, зокрема В. М. Репецького, І. В. Земана, М. В. Бема, М. І. Куртинця, І. М. Городиського, А. О. Гачкевича, так і зарубіжних дослідників, в тому числі професора Університетського коледжу Лондона Філіпа Сендса.

У зв’язку із цим створення Центру видається логічним кроком в подальшому розвитку наукових студій міжнародного права та прав людини виходячи із багатих історичних традицій наших попередників.